We use cookies to make your experience better. To comply with the new e-Privacy directive, we need to ask for your consent to set the cookies. Learn more.
Білі вишивки України
В українській традиційній вишивці з давніх часів виділяється п’ятірка основних кольорів – білий, червоний, синій (індиго), жовтий і чорний. Вишивки можуть бути одноколірними, або кольори в них можуть сполучатись у різних поєднаннях.
Шиття «білим по білому», або біллю (тобто добре вибіленими доморобними ручнопряденими лляними нитками), без сумніву є давньою традицією, яка притаманна всім українським землям, а також багатьом європейським народам. На даний час біле шиття найбільше збереглось на Полтавщині, і навіть існує стереотип, що біла вишивка може бути лише полтавською. Однак, у музейних та приватних збірках є чимало артефактів, які демонструють біле шитво Полісся, Волині, Поділля, Закарпаття, Покуття, Буковини та інших країв.
Сорочка жіноча. Рівненська область, Володимирецький район, с. Ромейки
Початок ХХ століття.
Сорочка жіноча. Чернігівська область, Борзнянський район, с. Оленівка
Початок ХХ століття.
Біль для вишивання готували переважно дівчата. Вибілювали полотно, а також нитки для вишивання у петрівський піст, коли найдовші і найбільш сонячні дні в році. Але якщо полотно можна вибілити за один сезон, то біль готували три роки поспіль (інформація з Полтавщини), щоб енергетика трьох різних років увійшла в нитки, якими будуть вишивати сакральні візерунки. По суті білий колір, це не колір, а поєднання всіх кольорів спектру веселки. Тому недарма білий називають кольором сили.
Сорочка чоловіча. Полтавська область, Глобинський район, с. Семенівка
Початок ХХ століття.
Сорочка жіноча. Полтавська область, Лубенський район
Початок ХХ століття.
Наші предки сповідували культ Отця-Творця в образі Світла, і його атрибутами є Вогонь, Сонце, білий колір. Тому наші пращури вибілювали добре полотно на сорочки та рушники – сакральні ритуальні речі, вибілювали хати ззовні і всередині. До цієї культури належить і вишивання «білим по білому». Це шиття сприймається нашими духовними очима. Тому часто можна почути запитання: «А що, у наших предків кольорових ниток не було?» Звісно були нитки різних кольорів, і окрім основних п’яти, перерахованих вище, було чимало барвників рослинного походження, які давали широку палітру природних вохристих, сірих, коричневих, зелених та інших кольорів. До речі, щоб фарбувати нитки у відварах рослин, спочатку потрібно було їх відбілити, надати їм сили світла з одного боку, і по-друге, щоб яскравішими були барви.
Землі України, де була традиція шити біллю, виділяються також багатою технологією вишивання. Адже, щоб біла вишивка грала різними світлотіньовими ефектами, вишивальниці застосовували поєднання прозорих і непрозорих швів. Часом на одній сорочці може бути 10-15 їх різновидів.
Зараз, коли відроджується традиційна культура, зокрема і народна вишивка, біле шиття стає все популярнішим. Такі речі є вишуканими, стильними і універсальними, вдало поєднуються у гардеробі з сучасним одягом.
Автор Юрій Мельничук, заступник директора Українського Інституту Історії Моди
Команда Three Snails щиро вдячна
Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди
за надану інформацію.
Мітки