Українське намисто: історія, символіка, види прикрас

Історія і символіка намиста

Намисто – одна з найдавніших традиційних прикрас України. З давніх давен прикраси на шию виконували одразу дві функції – декоративну та захисну. Так, наприклад, найголовніші оберегові прикраси носились на тілі – хрестики, обручки. Браслети, а ті, що виконували більше декоративну функцію, носились поверх одягу й свідчили про достаток родини. Так, наприклад, вісім разків коралів коштували немало, як пара волів.

Українки завжди були дуже вишуканими, а тому слідкували за модою і особливо цінували прикраси. Вважалось, що вийти на вулицю без намиста, те ж саме, що вийти голою. Тому в кожної газдині була велика кількість прикрас, стрічок, гердан. З плином часу та моди намисто змінювалось за формою, кольором, своїми матеріалами.

Найпершими та найпоширенішими прикрасами на шию були низки з кісточок ягід, овочів, зерен, та навіть двостулкових молюсків, а пізніше на їх місце прийшли металеві, камінні та скляні намиста. З розвитком традиції носіння прикрас, їх стали виготовляти з природних матеріалів – бурштину, скла, напівдорогоцінного каміння, перлів. І такі прикраси коштували, як цілий маєток, і були лише у заможних жінок.

українські прикраси на шию

Символи та значення намиста

• Що стосується символіки, то в першу чергу, намисто було захистом – оберегом від недоброго ока, злих людей і духів;

• Червоні коралі були магічними, адже за віруваннями, яскраві блискучі намистини на жінці свідчили про її здоров’я, а тьмяні чи сірі коралові буси попереджали про хворобу;

• Також існувала традиція передавати червоне коралове намисто у спадок по жіночій лінії – така прикраса захищала дівочу долю. Вважалось, яякщо порвати таке намисто, то не буде жіночого щастя, доки не зібрати докупи всі намистинки;

• Якщо говорити про прикраси з бісеру, то тут традиційним органментом був геометричний ромб, трикутник з ріжками по кутках, кривульки і зигзаги – символи безкінечності;

• Серед камінних бус найпоширенішими були буршинові прикраси – вважалось, що бурштин покращує колір обличчя і приносить здоров’я.

намисто

Найпоширенішими видами українського намиста завжди були:

1.Шелест – найбільш архаїнча прикраса, яка сьогодні майже не зустрічається. Це намисто з невеличких круглих металевих дзвіночків, яке носилось га Гуцульщині.

2.Гердани – прикраси з бісеру у вигляді широкої петлі, краї котрої поєднані в місці сонячного сплетіння медальоном. Спочатку така прикраса була чоловічою, але пізніше гердани почали носити і жінки.

3.Плетінки (силянки) – бісерне намисто, яке ззаду зав’язувалось на шиї. Назва походить від способу нанизування бісеру на нитку – силяння. Неширокі такі плетінки жінки подень носили, як оберіг (тут значення мала символіка орнаменту). На Буковинні таке намисто називалось цятки. 4.Кризи – широкі бісерні коміри круглої форми, які вкривали шию, плечі і груди жінки. Найбільш поширеними такі українські прикраси були у бойків і лемків. Традиційно на цих землях інки надягали декілька комірів, які могли спускатись до самого поясу.

5.Згарда – оберегове намисто, яке складається з 2-4 ниток намиста, нанизанного на нитку з металевими хрестиками. Ззаду таке намистто поєднувалось двома великими дисками (чепрагами). На цих чепрагах зображалась символіка сонця – концентричні круги, розетта, колеса з 4-8 спицями.

бісерне намисто

6.Бурштинове намисто – традиційна прикраса, яка носилась практично у всіх регіонах України. Намистини різного розміру вирізались ножем і носились на довгій нитці

7.Коралі – найпоширеніше та найбільш вишукане намисто в українській колекції. Рожеві намистини з червоним чи сіруватим відтінком мали форму циліндрів і нанизались неоднаково – малі ззовні і крупні всередині. Одна нитка таких прикрас називалась разок.

8.Пацьорки – найбажаніші скляні прикраси. Такі прикраси були неймовірно дорогими, адже намистини ручного розпису везлись з Венеції. Муранське скло і сьогодні є дуже цінним, а його виготовлення вкрите таємницею. Пізніше для писаних пацьорок використовували смальту чорного, темно-синього, блакитного, білого, зеленого кольору. Розписувались такі намистинки також вручну.

9.Дукач – металева нагрудна прикраса у вигляді монети, нанизана на камінні чи скляні буси. Ця прикраса займає ключове композиційне місце, і завжди вішалась посередині. На лицьовій стороні монети зображалась якась сцена з битви, за яку її було нагороджено цією монетою. Дуже популярні також були дукачі з біблійським сюжетом. Інша назва - личман

10.Салба – полотняний нагрудник, розшитий монетами, на кшталт турецьких чи татарських прикрас. Були поширені на Буковині.

традиційні аксесуари

Ось такими були основні прикраси на шию в нашій Україні – красиві, вишукані і різнобарвні!

June 26, 2017 | View: 37899 | Categories: Культура

Мій список бажань

Last Added Items

У Вас немає товарів у списку бажань.